Що таке картоплина? Картоплина – це не насіння, а стебло, підземний пагін, столон, клон рослини, що під час вегетації накопичив в собі енергетичні ресурси для нового вегетаційного періоду.
Яке визначення має темін “клонування картоплі”? Це вегетативний спосіб розмножування (картоплинами, стеблами, відростками, клітинами), який спрямований на збереження, закріплення та покращення властивостей сорту (гібриду), що створений в результаті схрещування з іншими сортами та видами картоплі.
Що являє собою насіння картоплі? Воно формується з квіткових бутонів, які самозапилюються, а також запилюються з іншими сортами та видами картоплі. На верхівці стебел в кінці вегетації дозрівають зелені грона ягід, у кожного з яких міститься дрібні зернятка-насінинки.
Чи варто використовувати насіння картоплі для оновлення сорту? Ця думка є помилковою. Потрібно розуміти, що селекціонери, перезапилюючи різні сорти та різні види картоплі, намагаються створити нові сорти (гібриди) з відповідними характеристиками та біологічними особливостями, які у першому поколінні після перезапилення об»єднаючи генетичну інформацію показують найвищі результати. Після цього ці картоплини з відповідними змінами, відбираючи по певних показниках декілька років, розмножують клонуванням, тобто висаджують картоплинами чи відростками стебел, що дозволяє зберігати ці властивості, як наприклад це роблять садівники, коли прищеплюють гілку якогось плодового дерева на дичку чи на інший сорт, або розмножують відростками, як виноград чи смородину. Якщо ж хтось забажає виростити певний сорт з насіння, щоб наче б то оновити його, то отримає лише негативні наслідки – цей сорт стане слабшим. Причина в тому, що усі сорти картоплі – це гібриди, тобто суміш різних видів і сортів, а гібриди, вирощені з перезапиленого насіння, як ми знаємо, лише у першому поколінні дають максимальні показники, а далі, з кожним висіванням насіння – вироджуються. Тому прийшов час розвіяти поширений міф про оновлення сорту через вирощування його з насіння. Схрещування різних сортів та видів – це довга, кропітка робота селекціонерів, які дарують людям гібриди з новими якісними характеристиками, які у подальшому мають розмножуватися лише клонуванням, тобто вегетативно.
Що таке клонова селекція і чому потрібен клонів відбір? Картоплина – це клон рослини картоплі. У природі постійно відбуваються зміни. Генетична інформація кожного живого організму має здатність в деякій мірі змінюватися. При створені нових сортів селекціонери, вирощуючи картоплю з насінин, що зазнали перезапилення з іншими сортами та видами – застосовують у подальшій селекційній роботі клоновий відбір, залишаючи для подальшого вирощування лише зразки тих картоплин, що відповідають морфологічним та біологічним особливостям майбутнього гібриду (сорту), які вони намагаються закласти. Що стосується звичайних картоплярів, які на своєму городі вирощують картоплю, то відбір найбільших картоплин при механізованій копці дозволить не тільки зберегти властивості сортів, але й з часом покращити їх врожайність, відбираючи найкращі зразки з генетичною інформацією до збільшення маси. Якщо ж відбір буде відбуватися щорічно дрібного посадкового матеріалу, то відповідно і генетична інформація буде сприяти зменшенню розміру. Відбір як в рослин, так і в тварин тотожний.
Яка глибина кореневої системи картоплі і які заходи впливають на її формування? У низинах, заплавах річок, де близьке залягання підшкірної води, там не має потреби допомагати рослині формувати заглиблену кореневу систему. При цьому необхідно застосовувати поверхневе, а не заглиблене садіння, з періодичним, декілька-разовим нагортанням високого гребеня. На усіх інших не перезволожених грунтах необхідно технологічно допомогти рослині розвинути заглиблену кореневу систему (2 – 2.5 м), яка допоможе забезпечити її необхідними поживними речовинами, вологою та прохолодою у спекотний посушливий період. Основними заходами для формування потужної, заглибленої, розгалуженої кореневої системи є:
- попередник з заглибленою кореневою системою (найкращий – жито), перетворені мікроорганізмами в органічні кислоти корінці стануть живленням та канальцями для заглиблення коріння картоплі;
- глибока оранка на зиму (30 -35 см) для розпушування глибшого шару грунту та кращого накопичення там вологи;
- внесення добрив по усій площі перед весняною культивацією, щоб відповідний шар грунту був підживлений весь, а не локально в ямки чи рівчаки, де підживлюється незначна частина корінців;
- для садіння використовувати різані частини з прогрітих великих картоплин по 1, 2, максимум 3 вічками, також картоплин середнього розміру з видаленими бічними вічками та дрібні, як горіхи;
- посадку картоплі проводити у глибокі ямки чи борозди (рівчаки) з максимально плитким першим загортанням та послідуючим декілька разовим загортанням ледь помітних сходів для формування максимально довгого білого стебла, з пазушних вічок якого закладається коренева система.
Чи впливає глибина садіння на величину і кількість бульб? Головним чином це залежить від особливостей певного сорту. Але загалом я переконався на практиці, що чим глибша посадка картоплі, тим більше коріння і відповідно картоплин сформує рослина. Плитке садіння не дозволяє рослині закласти потужну кореневу систему, яка формується з пазушних вічок білого підземного стебла і тому відбувається саморегуляція закладання малої кількості картоплин, як наприклад в плодового дерева, коли під час його цвітіння не вистачає вологи і воно змушене скидати з себе значну частину навіть запиленого цвіту. При цьому поживні речовини надходять у ці декілька картоплин і тому вони набирають більших розмірів. Але потрібно враховувати дуже важливий момент, який стосується кількості стебел. Якщо у корчі з заглибленою посадкою одне, два або три стебла, то картоплин буде сформовано не так багато, як у корчах з багатьма стеблами і тому ці картоплини будуть забезпечені достатньою вологою, поживними речовинами через глибоку та потужну кореневу систему і тому буде забезпечений повноцінний розвиток рослини, величина бульб і високий врожай. У корчах з великою кількістю стебел при заглибленій посадці формується велика кількість картоплин, які не забезпечені повноцінним живленням через нездорову конкуренцію і тому в таких корчах буде багато дрібної картоплі на фоні декількох середніх.
Яка причина що великі картоплини формують в корчі багато малих і середніх бульб, а різані на частини і малі картоплини формують у корчах великі та середні картоплини у малій кількості? Причина елементарно проста. Велика картоплина, що формує багато стебел, створює велику конкуренцію в корчі як між стеблами, так і їх корінням, бо кожне стебло – це окрема рослина, яка утворює свою кореневу систему, закладає певну кількість підземних стебел (столонів) та надземну частину. Саме ця нездорова конкуренція призводить до формування дрібної, мичкуватої та незаглибленої кореневої системи з великою кількістю тонких, захаращених стебел та великої кількості дрібних картоплин на фоні декількох середніх. Буває навпаки, коли велика картоплина утворює одне, або пару стебел, що також негативно впливає на повноцінний розвиток заглибленої та розгалуженої кореневої системи, бо ці стебла не відчувають потреби створювати свою кореневу систему, а значну частину енергії забирають з самої маточної картоплини. Ця я порівнюю з дітьми з багатих батьків, коли з малечку вони усім забезпечені і не має у них бажання чогось досягати в своєму житті. Менші ж картоплини, як горіх або різані на невеликі частини, розраховують лише на ті запаси енергії, яких у них вистачить лише для закладання кореневої системи, щоб потім на її основі розвинути вегетативні органи та закласти високий врожай. Другою причиною формування великих картоплин з різаних та менших за розміром – це відсутність конкуренції в корчі, через малу кількість стебел, які вони здатні закласти. На відміну від різаних на частини великих картоплин, коли ми регулюємо малу кількість стебел на кожному кусочку, дрібніша картоплина, розміром з горіх дасть лише одне, максимум – два стебла, що буде позитивно впливати на формування повноцінної рослини з грубим, заглибленим, розгалуженим корінням з невеликою кількістю столонів, грубим, сильним стеблом, що дозволить (без дрібної ) сформувати невелику кількість великих картоплин.
Перезапилення картоплин – міф чи реальність? Я зустрічав людей, які дійсно вважають, що коли у сховищі зберігати поряд різні сорти картоплі, чи коли на городі поряд ростуть такі сорти, то мовляв ці картоплини між собою перезапилюються і на другий сезон вони стануть змішаними. Невже не зрозуміло, що гілка чи стебло не здатна перезапилитися? Це можна порівняти з дівчиною, яка вийшла заміж за негра і через рік, після подружнього життя вона стала покриватися чорною шкірою. Подібні висловлювання людей свідчать про їх неосвіченість.
Що краще – підгортання чи загортання? Наші батьки, діди, прадіди завжди підгортали корчі картоплі у фазі бутонізації. Саме в цей активний період розвитку рослини, коренева система достатньо розгалужується по міжряддю і тому любе механічне втручання в грунт у цей період є надзвичайно шкідливим, бо пошкоджується значна частина коріння у міжрядді і рослина замість того, щоб стрімко розвивати вегетативні органи, змушена витрачати сили і час на своє відновлення. Тому у фазі бутонізації не можна робити будь яке механічне втручання у грунт. При багаторазовому загортанні ледь помітних сходів картопля захищена від весняних приморозків, та створюються умови для закладання сильної кореневої системи.
Навіщо прогрівати картоплю на світлі? Оптимальна температура передпосадкового прогрівання 14-17 градусів тепла на протязі місяця-півтора, в залежності від лежкості сорту (тривалості періоду спокою). Прогрівання при підвищеній температурі (вище +20-25) призводить до виродження картоплі. При прогріванні на світлі у картоплинах утворюються сполуки (інгібітори), які стримують ростові процеси вічок і тому вони формуються короткими, огрубілими, міцними, які не обламуються на відміну від тих, які прогріваються у темноті, що стають тонкими, видовженими та крихкими. Крім того від впливу світла у картоплинах накопичуються ядовитий солонін та чаконін, які сприяють захисту рослин від шкідників та хвороб.
Чому деякі картоплини не сходять а ростуть у землю? Багато людей бояться садити картоплю ранньою весною у холодну землю, бо помилково вважають, що це призведе до часткової втрати всходів картолі, яка ростиме у землю, формуючи лише маленькі картоплинки. Причина відсутності всходів не у ранньому садінні, яке є дуже корисним для захоплення вологи та розвитку заглибленої, розгалуженої кореневої системи. Причина у попередньому сезоні, коли через високу температуру, через перегрівання рослини картоплі наступив період спокою, після якого у картоплин під час дозрівання розпочався другий вегетаційний період – новий період росту. Саме це є основним фактором втрати у деяких картоплин ростових пагонів.
Як вберегти сходи картоплю від ураження весняними заморозками при ранньому садінні? Ця технологія передбачає раннє садіння прогрітої, пророщеної, позелененої картоплі у глибокі (30 см) ямки чи борозди, з першим плитким (2-3 см) загортанням та багаторазовим загортанням ледь помітних всходів (не дозволяючи утворення листочків), що дозволить сформувати максимально довгі білі підземні пагони, з пазушних вічок яких буде закладатися глибока і розгалужена коренева система, яка забезпечить рослину достатнім запасом вологи, прохолодою та поживними речовинами.
Чи має вплив глибоке садіння на глибину залягання картоплин нового врожаю? Значного впливу на глибину залягання картоплин заглиблене садіння не має. Потрібно знати, що незалежно від глибини садіння, закладання картоплин (підземних пагонів – столонів) відбувається у фазі початку бутонізації. Саме тому, заглиблена посадка сприяє розвитку заглибленої кореневої системи, а самі картоплини формуються у верхньому шарі грунту у фазі бутонізації. При садінні потрібно враховувати достатню відстань міжрядь, щоб при загортанні ледь помітних молодих всходів достатньо було землі для формування потужного корча.
Чим корисне раннє садіння? Раннє садіння обов’язково проводиться прогрітими пророщеними картоплинами. Науковими дослідженнями доведено, що при ранньому садінні у достатньо непрогрітий грунт у картоплинах стебла розвиваються дуже повільно, але коріння розвиваються дуже стрімко. Саме ця особливість розвитку рослини картоплі у цій фазі сприяє закладанню розгалуженої кореневої системи, захопленню вологи, поживних речовин та формуванню потужного врожаю.
“Вони посадили на початку квітня, а я утравні – а копали усі разом”. Таке кажуть ті люди, які не думають, не вчаться і не отримують високі врожаї. Якщо літо сухе та спекотне, то врожай при запізненому садінні буде мізерний. Крім того грибкові хвороби картоплі (фітофтороз) активного поширення набувають в середині серпня і якщо ми запізнюємося з посадкою на один місяць, то відповідно та картопля, яка мала рости ще цілий місяць і накопичувати вуглеводні, крохмаль – згорає, листя і стебла сохнуть від хвороб, а врожай за звичай збирають не більше 160-180 кг з сотки.
Садити картоплю вічками до низу чи до верху? Чим довше сформоване біле підземне стебло, тим більше коріння закладе рослина з пазушних вічок з цього підземного стебла. При ручній посадці картоплі у глибокі ямки чи рівці – картоплини потрібно класти вічками до низу. Цим ми збільшуємо довжину підземних білих стебел, які обвиваючи картоплину будуть тягнутися до сонячного тепла, а нам при цьому потрібно буде що разу проводити загортання ледь помітних всходів.
Вносити добрива локально чи врозсип? Основна маса кореневої системи картоплі розгалужується в ширину на 50 см і в глибину на 70. Тому, щоб забезпечити повноцінне живлення кожного корінчика – потрібно вносити добрива по усій ділянці, перемішуючи їх з грунтом. Локальне внесення добрив у ямки чи рівчаки підживлює якусь незначну частину коріння, а усі інші залишаються не підживлені і відповідно втрачається повноцінний розвиток рослин, та значно зменшується врожайність. Мінеральні добрива (карбаміт) при даній технології вноситься в розсип безпосередньо перед весняною культивацію (40-50 кг на 10 соток в залежності від структури грунту та його наповнення поживними речовинами, органічними кислотами).
Яким чином сода оздоровлює рослину і захищає її від хвороб та гнилей? Закислення грунту та рослин – це сприятливе середовище для розвитку грибкових захворювань. Саме тому застосування соди (харчової та кальцинованої) дозволяє захистити рослину від цих хвороб. Сода не тільки сворює захисну оболонку на листі, вона проникає у рослину і захищає її з середини (листя, стебла, коріння та картоплини). Харчова сода дуже швидко розщеплюється і тому більш ефективною є кальцинована сода. Пропорція 100-150 г на 10 л. води в залежності від стану рослин. Профілактично 100 г, а лікувальна доза, коли вже є помітні на листі і стеблах ураження -150 г.