ДЕНЬ ПОЛЯ — 2016
Національна академія аграрних наук України, інститут картопляртва НААН України, українська асоціація виробників картоплі 5 липня в смт. Немішаєве провели науково-практичну конференцію з виїздом на дослідні ділянки перспективних сортів картоплі, що вирощуються по новій технології, яка спрямована на формування заглибленої кореневої системи.
На цьому святі я особисто познайомився з “акулами” картоплярства — відомими селекціонерами- сортодослідниками, академіками, докторами та кандидатами наук, представниками відомих німецьких, нідернандських та українських фірм, які представили свої новинки в селекції, насінництві і саме головне — у нових підходах у технології вирощування картоплі. На запрошення заступника директора ІК НААН з інновації в картоплярстві, кандидата наук Анатолія Францовича
Борівського я презентував свою технологію вирощування картоплі і переконливо доводив про нагальну потребу спрямовувати зусилля селекціонерів, генетиків на створення таких сортів картоплі, які були б спроможні 
самостійно, без зусиль картоплярів утворювати в рази більш розгалужену і особливо заглиблену кореневу систему. Але це не означає, що поки таких сортів не має, ми повинні у таких посушливих і спекотних умовах, які склалися в Україні в останні роки притримуватися традиційних технологій вирощування. То у чому особливість моєї технології? Відповідь — у високому і якісному врожаї (1 т. з соти), навідь за складних посушливих спекотних погодних умов. Крім того, що рослини картоплі з заглибленою кореневою ситемою краще забезпечені вологою і поживними речовинами, вони при перегріванні грунту не зупиняють бульбоутворення і не входять у період спокою. Відомо, що картопля призупиняє свій ріст і приріст картоплин при t +25, а при +30 і вище настає період спокою, що негативно впливає на лежкість картоплин і непроростання вічок при посадці і інші негативні фактори, що впливають на виродження насіневого матеріалу. Якщо рослина вирощується за традиційною технологією і її коренева система сформована поверхнево, то при відсутності опадів і пересушуванні верхнього шару грунту ріст її призупиняється. Якщо ж до того всього додати ще й високу температуру грунту — тоді рослина не тільки переходить у період спокою — вона гине, а картоплини від впливу високих температур в”януть, вироджуються, втрачаючи здатність випускати вічка, або утворюють ниткоподібні пагінці.
А тепер відчуйте різницю, коли ваша рослина має глибоку розгалужену кореневу систему! Уявімо собі, що розпечене Сонце перегріло стебло та верхній шар грунту. Чим в даній ситуації служить заглиблена коренева система? – Холодильником, радіатором, кондиціонером для всієї рослини. Хоч стебла, листя і поверхневі корінці з столонами і картоплинами зазнають впливу високих температур, але саме холодна заглиблена коренева система за допомогою вологи, яка зберігається у нижніх шарах грунту перерозподіляє і врівноважує через фотосинтез температуру рослини, що дозволяє її продовжувати накопичення вуглеводнів не зупиняючи свій ріст. Я уважно слухав виступ представника однієї фірми, яка пропонувана картоплярам препарати, що здатні понижувати температуру стебел і листя, але це не вирішує проблему забезпечення рослин вологою, бо якщо за спекотних посушливих умов ми обробимо відповідними препаратами і досягнемо зниження температури стеблової масси, то коренева система, яка сформована традиційно — поверхово, не забезпечить вологою і відповідно живленням рослину, що матиме у підсумку негативний результат.А тепер хочу зупинитися на трьох дуже значимих помилках , які допускає інститут картоплярства при садінні сортів картоплі, формуючи начеб-то заглиблену кореневу систему, хоч є тут і раннє заглиблене садіння для формування білого підземного стебла з якого з пазушних вічок формуватиметься коренева система; і внесення в розсип органічного азотного добрива – карбомід (400 кг на г), щоб кожен корінець живився і давав врожай; і попередник — жито та озима пшениця, їх потужна коренева система розкладаючись за допомогою мікроорганізмів утворює велику кількість канальців з органічних кислот, що створює умови для занурення і живлення кореневій системі картоплі; і позакореневе підживлення листя, яке активізує утворення листової і стеблової системи і відповідно — кореневої, але цього замало, щоб у рослини було достатньо умов для формування справді розгалуженої, заглибленої кореневої системи:
Помилка 1. Раннє садіння прогрітих та пророщених картоплин в холодний непрогрітий грунт проводили з глибоким засипанням картоплин в один прийом, що не могло в повній мірі забезпечити стрімкий, активний розвиток кореневої системи через неможливість прогрівання цього шару грунту слабким весняним Сонцем. Саме через це був втрачений час захоплення рослиною весняної вологи, бо картоплини сиділи в холодному грунті і чекали відповідної температури для початку свого росту. Мене запитували яка глибина першого загортання. Глибина має бути мінімальна — 2, 3, 5 см. Чим меньше ми загорнимо, тим скоріше відбуватимуться ростові процеси і швидше формуватиметься коренева система. Друге, третє довсходове загортання проводиться вже більшим шаром грунту по мірі його прогрівання. Глибоке садіння — перше плитке загортання, – це єдино вірний спосіб створити рослині максимально сприятливі умови для початку росту кореневої системи;
Помилка 2. Відбір найбільших картоплин не проводиться і садіння здійснюється середніми картоплинами вагою 80-100 г без видалення бічних вічок, що дозволяє рослинам формувати корчі з великою кількістю стебел – в середньому від 4 до 8. Кожне стебло в корчі — це окрема рослина, яка конкуруючи з іншими стеблами розвиває свою кореневу систему, столони, картоплини, та розгалужує надземну частину. Чим менше конкуренції в корчі, тим більше можливості стеблу утворити грубі, а відповідно заглиблені коріння, а також грубе, розгалужене стебло та листя, за допомогою якого рослина накопичуватиме енергію сонця, вуглеводні і картоплини формуватимуться великі без дрібної. Грубі, високі стебла і листя стануть захистом грунту від попадання сонячних променів і його перегрівання, пригнічення росту бур”янів і за допомогою фотосинтезу забезпечать формування значної кількості врожаю. У корчі з великою кількістю стебел через не здорову конкуренцію не вистачає поживних речовин, корінці формуються дрібні, мичкуваті і не заглиблені. Відбір для садіння найбільших картоплин дозволяє не тільки зберігати властивості певного сорту, але і покращувати його через генетичну здатність до нарощування своєї масси. Прогріті, пророщені на світлі великі картоплини перед садінням розрізаємо на достатньо великі частини (80-100 г) по 1-2, максимум 3 вічка. Масса потрібна для енергії проростання. Ми ж не садимо картоплини в діаметрі 1-2 сантиметри, бо добре знаємо, що хоч ця картоплина зійде, але врожай вона нам дасть мізерний. Велику картоплину не варто садити не тільки через утворення зайвої конкуренції в корчі, але й тому, що стебла можуть брати поживні речовини тільки з картоплини і лише згодом будуть формувати свою власну кореневу систему і втратиться час на захоплення вологи, яка частково випарується, а основна опуститься в глиб зелі. Крім того різанням оздоровлюється посадковий матеріал, запускаються захистні процеси організму рослин, виробляється імунітет, тобто стійкість до хвороб, як прививка у дітей, коли на зріз потрапляє дуже мала, незначна доля інфекціїї, хвороби, але для уникнення перезараження посадкового матеріалу пепед різанням обов”язково потрібно обробити препаратом МАКСИМ, а вологі зрізи обробити виключно сухим цеменнтом. Попілом обробляти вологі зрізи категорично ненможна, бо фосфор і калій підпалюють рану і картоплина виділяє велику кількість вологи на загоєння рани і у землі часто такі картоплин и загнивають, а цемент перетворить миттєво вологий зріз на міцну непробивну стіну, що дозволяє робити з великих картоплин середні.
Помилка 3. На наступний сезон інститутом пропонується розширити міжряддя для утворення додаткового запасу землі і можливості нагортання дуже високого гребня, що начеб-то дозволить сформувати максимально довге підземне стебло, з пазушних вічок якого формуватиметься потужна, розгалужена, заглиблена коренева система. По-перше розширення міжрядь більше 80 см призведе до забур”яненості, та перегрівання грунту сонячним промінням через його відкриті ділянки та випаровування вологи, перегрівання картоплин та їх виродження, а саме головне високий гребінь у посушливих умовах буде швидко пересихати. У всьому має бути якась межа, золота серединка. Краще максимально глибоко розпушити грунт, заглибивши посадку з першим надплитким загортанням, щоб після садіння залишався рівчик, а не горбок і тоді ми досягнемо саме того результату, який дозволить створити умови для закладання повторними загортаннями максимально довгого білого підземного стебла, а відповідно заглибленої кореневої системи.
Картопляр сорто-дослідник А. Резнік
тел. 0982085800
ел. адр. reznik.a@i.ua
