Сапання і підгортання, такі традиційні і здавалось би обов”язкові методи оброблення грунту в картоплярстві є зайвими і не потрібними — стверджує відомий в Україні своїми дослідженнями та експериментами картопляр сортодослідник Анатолій Резнік.
Зразу напрошується запитання, якщо не сапати і не підгортати, то чим замінити ці традиційні технологічні процесси? Перед тим, як відповісти на це запитання, необхідно дати вичерпну відповідь — для чого ми сапаємо і підгортаємо?!
Сапання картоплі зазвичай проводиться на початку всходів, коли розвиваються перші зелені листочки. У цій фазі знищуються бур”яни в білій ниточці, так і ті, що вже зійшли і зазеленіли, розпушується верхній шар грунту, що дозволяє поновити доступ кисню кореневій системі та зменшується інтенсивність випаровування вологи. В залежності від забур”яненості ділянки і забивання грунту внаслідок поливів чи опадів — проводять додаткове просапування.
Підгортаючи кущі картоплі, традиційно десь у фазі бутонізації, які вже зазвичай сформували достатню стеблову і листову масу — створюються умови для закладання картоплин і розвитку коріння у цьому пухкому нагорнутому гребені, щоб восени було зручно копати картоплю. Якщо ж картоплю лише сапати і не підгортати, то картоплини сформуються по усій площі і під час збору врожаю потрібно буде перекопати все підряд. При підгортанні також знищуються бур”яни, забезпечується коренева система киснем та частково пошкоджуються в грунті личинки кореневих шкідників.
На перший погляд все добре і нічого змінювати не потрібно! Та якщо вивчити потреби рослини у різні фази її розвитку, то сапання і підгортання виявляться не тільки зайвими і не потрібними, але й шкідливими. Мої багаторічні дослідження довели, що основою високого врожаю картоплі є потужна, розгалужена та заглиблена коренева система, завдяки якій рослини продовжують активно розвиватися і накопичувати вуглеводні в столонах, особливо в умовах посушливого спекотного клімату, який склався в Україні в наслідок глобального потепління.
Тепер потрібно відповісти, яким чином ми можемо допомогти рослині сформувати цю сильну кореневу систему?! Я вважаю, що меж досконалості не існує і в картоплярстві зокрема, і кожний, хто ставить перед собою завдання створення максимально сприятливих умов для закладання потужної, заглибленої кореневої системи придумає ще безліч способів для цього, але я хочу поділитися своїм досвідом і знаннями.
Новим, набагато ефективнішим технологічним способом для формування потужної кореневої системи на відміну від сапання і підгортання є ЗАГОРТАННЯ, але не зазеленілих стебел і листя, бо це тільки пригнітить рослини, а загортання підземних стебел, які ще не зійшли і не зазеленіли, бо саме з пазушних вічок білого підземного стебла активно формується коренева система. Чим довше у нас буде біле підземне стело, тим більше вічок, а відповідно і коренів зможе сформувати рослина. Як тільки сформується зелене листя на стеблі — з того місця призупиняється формування коренів. 
Технологія спрямована на захоплення тої вологи, яка закладається в грунті в осінній, зимовий та весняний період, тому прогрівши і проростивши картоплини на світлі один місяць, щоб картоплини тремтіли від бажання попасти в грунт і рости, проводиться раннє садіння (під час початку зацвітання абрикоси, аличі) в глибокі борозди чи ямки (25-35 см). Глибоке садіння в холодний, вологий, непрогрітий грунт потребує обов”язково плиткого загортання (2-3 см), щоб слабке весняне Сонечко прогрівало цей неглибокий шар грунту і відбувався розвиток кореневої системи. При садінні городником копаємо ямки в одному місці не один раз, а три. Перший, верхній — кидаємо на картоплину, а два інші — в міжряддя, щоб потім мати запас грунту для загортання білих стебел. При садінні саджалкою ніж опускаємо максимально на глибину розпушеного грунту, а диски , якими загортається картопля підняті максимально, щоб після посадки залишався рівчик, а не горбок. Як тільки почне протріскуватися грунт від всходів, не дозволяючи стеблам зійти — загортаємо невеликим шаром грунту і ця операція проводиться 3-4 рази, поки буде вистачати землі у міжрядді. Крім формування кореневої системи ця технологія виключає підмерзання ранніх всходів картоплі під час весняних заморозків, постійно знищуються бур”яни та формується потужний гребінь для закладання картоплин. Ні в якому разі не можна загортати зазеленілі стебла з листям, бо це лише завдасть шкоди рослині, пригнічуючи її повноцінний розвиток. Другим надзвичайно шкідливим механічним впливом на рослину картоплі при звичайному вирощуванні вважаю ПІДГОРТАННЯ, яке проводиться у дуже важливий період, коли формуються цвітові бутони. Саме тоді в міжрядді коренева система настільки переплетена і розгалужена, що найменше механічне втручання в грунт призведе до пошкодження значної частини найдрібніших поверхових корінців і рослина змушена буде працювати на своє відновлення, а не накопичення врожаю. У цій фаці бутонізаціїї закладаються також плодові столони і ми часто можемо побачити при традиційному підгортанні, як з корчів викачуються маленькі картоплинки. Тому лише вчасне довсходове багаторазове загортання білих підземних пагонів по мірі прогрівання грунту при заглибленому садінні дозволить сформувати максиманьно розвинуту заглиблену кореневу систему. Як тільки з”являться цвітові бутони — всяке механічне втручання в грунт припиняється.
Звісно, що це лише окремий технологічний епізод з багатьох важливих заходів даної технології вирощування, яка забезпечує формування врожаю картоплі близько 1 т. з сотки.
Про Тарнорудську технологію знятий півторагодинний фільм і найближчим часом буде видана об”ємна ілюстрована книга “УНІКАЛЬНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ КАРТОПЛІ”.
ел. адр. reznik.a@i.ua
тел. 0982085800
Анатолій Резнік
м. Волочиськ
вул. Запорізька 1/89
інд. 31200
