Наслідки глобального потепління спричинили повсюдно кліматичні зміни і в Україні зокрема. Активно розробляються і впроваджуються такі технології вирощування картоплі, які здатні у нових посушливих спекотних умовах забезпечити рослину необхідною кількістю вологи, повноцінним живленням, захистом грунтів від перегрівання, що є запорукою високого та якісного врожаю.
Крапельне зрошення вважається одним з найпростіших способів забезпечення рослин вологою та елементами живлення, але недолік полягає в тому, на полях і городах майже немає криниць і водоємів. Якщо ж і є десь така можливість, то не кожний картопляр наважиться без охорони розкласти ці спеціальні шланги з дірками на віддалених ділянках. Якщо ж припустити, що кожний бажаючий здійснив свою мрію і знайшов можливість провести воду на свій город чи поле і придбав велику ємність, не дешеву систему крапельного зрошення, провів електрокабель, купив ел.насос, то рано, чи пізно постане інша проблема – на всіх води не вистачить, бо у посушливі роки не тільки криниці пересихають, але й річки міліють.
Другим, не менш поширеним способом забезпечення рослин картоплі вологою є вирощування під шаром соломи чи під іншими сухими рештками рослин (целюлози). Цим ми створюємо умови для повноцінного розвитку і росту рослин — зберігається максимально волога від випаровування, утримується оптимальний температурний режим, утворюються гумінові кислоти на основі стрімкого розмноження і активної діяльності аеробних мікроорганізмів, які не з грунту, а з повітря захоплюють азот і перетворюють органічні рештки на поживу для рослин, створюються умови для розмноження земляних хробаків, покращується структура грунту. Мінуси у даної технології полягають в першу чергу у заготовці великої кількості соломи, сіна, тирси, листя тощо. Крім того це доволі трудоємкий процес, бо розкладання сухих решток по ділянці, а потім їх збирання перед копкою картоплі з вибиранням сухих стебел картоплі займає багато часу і енергії. Також це найсприятливіше середовище для розмноження польових мишей і інших гризунів, які здатні за короткий час пошкодити і знищити значну частину врожаю. Якщо ж проблем з заготівлею соломи не має, то збирання сухих решток при копці картоплі та ймовірність розмноженням мишей можливо вирішити єдиним єфективним способом — застосуванням новітніх ЕМ технологій (ефективних мікроорганізмів), за допомогою яких всі ці сухі рештки до фази дозрівання картоплі будуть перероблені мікроорганізмами у поживний гумусний структурований шар грунту. У такому разі рештки збирати не прийдеться і мишам не буде де розмножуватися. Але при мульчуванні соломою чи іншими сухими рештками рослин є декілька способів.
Перший, це коли солому розкладають грубим шаром по ділянці з осені і додатково для збільшення шару мульчі на поверхні грунту у серпні-вересні після жнив підсівають ярий ячмінь, а ще краще овес, який до осінніх заморозків виростає і утворює потужну зелену массу і колосся з послідуючим його каткуванням, а весною лункодавом робляться отвори в землі у які висаджуються прогріті пророщені картоплини і при цьому формування врожаю відбувається по усій площі, що створює незручності при зборі врожаю.
Другий спосіб передбачає садіння картоплин весною у невеличкі рівчики з послідуючим вкриванням грубим шаром соломи, що робить процес збирання врожаю досить трудоємким. Третій спосіб на мою думку є найєфективніший, коли засипаються соломою вже сформовані гребені (міжряддя) після останнього загортання картоплі при формуванні максимально довгого підземного білого стебла, а у фазі цвітіння – обробленням ефективними мікроорганізмами. Практикують також і садіння картоплі на зиму з послідуючим вкриванням соломою, але крім мінусів даний спосіб нічого доброго не дає бо посадивши на зиму картопля в грунті може захворіти, перемерзнути, пошкодитися гризунами та кореневими шкідниками. При цьому садінні картопля сходить набагато пізніше тієї, що посаджена весною і яка завчасно була прогріта та пророщена, тому що вкритий шаром соломи грунт погано прогрівається і процеси росту картоплі відбуваються повільно. Практикують також вирощування ранньої картоплі застосовуючи агроволокно як для передпосадкового прогрівання грунту, так і для створення оптимального температурного режиму для розвитку картоплі та захисту від весняних приморозків.
Як кажуть, скільки людей – стільки і думок. Звичайно ідеальну технологію створити не можливо, але зробити спробу наблизити її до ідеальної прагне кожний, хто не притримується традиційних методів вирощування, а живе у постійному пошуку нового, що дозволяє долати виклики часу, вивчаючи в повній мірі рослину, її потреби і наслідки агротехнічних заходів у різних фазах росту картоплі.
Картопляр має вибрати таку технологію вирощування, яка в першу чергу була б дешевою; менш трудоємкою; простою при садінні, обробітку та збиранні; забезпечувала рослини вологою, повноцінним живленням, киснем, захистом від приморозків, хвороб, шкідників; захищала грунт від перегрівання, ерозії та пересихання, а в підсумку — забезпечувала отримання якісного високого врожаю.
КОРОТКО ПРО МОЮ ТЕХНОЛОГІЮ
Технологія — це система заходів, спрямованих на досягнення певного результату. З чого складається моя технологія і яких результатів можна досягти застосовуючи дану технологію?
У моєму фільмі і книзі я презентую унікальну технологію вирощування картоплі, яка увібрала в себе світовий досвід картоплярів, об”єднаний в систему взаємопов”язаних технологічних процесів, що дозволяє сформувати заглиблену, розгалужену, потужну кореневу систему — основу високого врожаю.
Основне в даній технології — це створення умов для максимального захоплення рослиною тої вологи, яка накопичується у грунті в осінній, зимовий та весняний періоди за рахунок розвитку довгих підземних білих пагонів для утворення грубих заглиблених коренів, і вже на основі цього відбувається формування грубих високих облиствених стебел, що дозволяє рослині без поливів у посушливий літній період продовжувати свій розвиток та накопичення вуглеводнів в картоплинах, закриваючи грунт від пергрівання.
Анатолій Резнік
тел. 098 208 58 00
ел.адр. reznik.a@i.ua